Внимание:
В Вашем браузере отключено выполнение сценариев. Сайт может работать Неправильно.
Внимание:
У Вас отключены Cookies. Наш сайт работает с ошибками.
Дневник.
Всего записей: 26 , комментариев: 13
Я зник
Покинувши усе старе,
Нових подій шукаючи.
Побіг туди,
Де ніхто не знав мене,
Усі думки стираючи.
Змінив
Навколо себе всі події,
Нінащо не надіючись.
Розбив
Усі свої минулі мрії
В собі нові будуючи.
Я спав,
Та добре що проснувся,
Поступки усвідомлюючи.
Програв,
Що так пізно схаменувся,
Та не виправдовуючись.
Тебе я нарешті почав забувати,
Не мрію тобою, перестав кохати.
Спогади всі відпустив у вікно
Так, ніби в нас нічого й не було.
Все те, через що ми з тобою розстались,
Пристрасні ночі коли ми кохались.
Залишу по заду та піду далі,
Залишу у серці лиш калини коралі.
Тієї під, якою ми зустрічались,
Тієї під, якою в коханні признались,
Якою навіки пов'язані двоє
Та не судилось нам бути з тобою.
Як зірка згасаюча в небі летить,
Так і ми з тобою були лише мить.
Тебе не кохаю більше я, ні.
Чому ж далі дарую тобі вірші?
Я вчора всю ніч вдивлявся у небо,
Чистим таким ще воно не було.
Зорі та місяць ходили повз мене,
Гуляли навколо по дерев верхівок.
У танці своєму раділи вони,
Дива такого не бачив й вісні,
В місячну ніч, в хвилину пізньої години.
Лиця твого обриси малювали мені.
А ось полетіла, покинувши вись.
Зірка - сльозинка з очей твоїх вниз,
Так далеко від мене, так близько водночас,
Радію я бачити милий твій образ.
Запись от 08.09.08 14:54
Последний раз редактировалось: 08.09.08 14:54
Слово "пробач", як багато значить,
Коли воно щире, всі навколо бачуть.
Так легко сказати пробач та прости,
Та важко вложити щирість туди
Та часто щирість не залічить рану,
Не зможе відкрити серця браму,
Закриту на сильний образи замок,
Закручену міцно ланцюгом помилок.
Не варто ховатись від вчинених дій,
Боятись небажаних кроків, подій.
Відкинути геть розуму накази,
Проб'ється щирий промінь крізь темряву образи.
Якщо комусь боляче зробили Ви,
Слово "пробач" допоможе завжди.
Я знаю, як важко його казати,
Легше нікого не ображати.
Запись от 29.08.08 15:57
Последний раз редактировалось: 08.09.08 14:47
Ненависть - найсильніше почуття.
З'являється на протязі життя.
У серці, розумі душі,
Від нього чорні думки мої.
Переборюючи страх,
Ненависть наводить жах.
Не потрібним стає усе,
Бажання помсти сповнює мене.
На думці лиш одна мета,
Єдиним рушієм стала вона,
Ненависть до навколишнього світу.
Заставляє взяти в руки біту.
Від неї не сховається ніхто,
Неначе пекла проросло зело,
Це справжні ліки від усіх бід,
Ненависть порятує світ!
Втікти, залишивши усе позаду,
Від усіх своїх переживань.
Пошукати для душі відраду,
Покинути усіх без гіркоти прощань.
Де інде ілюзію створити,
Десь там, де ніхто
Не зможе заборонити жити
Так ніби життя до того не було.......
Безпроблемне життя не цікаве.
Воно втомлює, з'являється почуття своєї зайвості в суспільстві. Тому, що тільки у життєвому, проблемному русі, ми можемо почувати свою необхідність.
Щаслива мить мого життя,
Хвилина мого божевілля,
Година нашого кохання.
Та вічність нашого дозвілля.
Як мало треба для почуттів.
Таких сильних не зрадливих.
Покохати я тебе зумів,
Позбувшись усіх думок дивних.
Так швидко в серце моє знов.
Немов на крилах прилетіла
У тобі вся моя любов.
У тобі уся моя сила.
Ти те єдине сонце в небі.
Що світить гріє та не пече.
Ти єдина в житті опора.
Сильне моє ти плече.
Як мало треба для кохання.
В серці моєму тільки ти,
Разом попросимо у долі,
Зуміти все це зберегти.
Надзвичайні вихідні дні, так важко було прокинутись в понеділок, так не хотілось закінчувати те, що могло б тривати вічно. Вічно, я навіть впевнений в тому, що я б це витримав.
Вічність це довго ???? Ні ! це на стільки коротко, коли біля тебе кохана людина, коли ви з нею як одне ціле, коли ви разом і ніхто цьому не може завадити. Вічність....
Прости мене - слова прощання.
Прости за те, що не зумів.
Прости за обіцянки кохання.
За сум прощання теж прости.
Пройде усе як дощ весняний.
Пройде той біль, що я завдав.
Пройде, буде новий коханий.
Сліз водопад також пройде.
Забудь мене, не вартий ні сльозини.
Забудь скоріш той час сумний.
Забудь, як сон страшний дитини,
Та мить щасливу не забудь.